Домовой - Светловодск

Перший націоналіст у світловодській владі

Автор: redaktor
Перший націоналіст у світловодській владіНового голову Світловодської райдержадміністрації представили громадськості на сесії районної ради 23 квітня. Виступаючи перед депутатами, Руслан Степура зазначив, що він, як член ВО «Свобода», є першим українським націоналістом, який очолив Світловодську районну адміністрацію. Руслан чи наймолодший голова РДА за весь час. Ці обставини спонукали взяти інтерв’ю.
 — На початку розкажіть, будь ласка, про себе.
 — Я народився в Кривому Розі. Там закінчив школу і вступив до Криворізького коксохімічного технікуму. Закінчив його з відзнакою. Це дало мені право вступити за співбесідою до Криворізького технічного університету, який закінчив у 2003 році. Після завершення навчання, працював у різних структурах, цікавився різними напрямками. Переважно, це були підприємства торгівлі. Я намагався пізнати секрети менеджменту, розвинути в собі менеджерські здібності. Працював експертом із закупівлі, експертом з продажу. Певний час керував підприємством, яке надавало послуги в комунальній сфері. Змушений був піти з цієї посади, тому що за своїми моральним принципам не міг працювати у сфері, де існують корупція та «відкати». Я так працювати не міг.
 — А як потрапили на Світловодщину?
 — У мене є двоюрідний брат, який живе в Павлиші. Він запросив мене на день народження доньки. Цей мальовничий край мене вразив, особливо мені подобається напрям на Чигирин, Велику Андрусівку. Після криворізьких кар’єрів і шахт – це просто фантастика. Я неодноразово розповідав своїм друзям і знайомим про красоти Світловодщини. Думаю, що не один мешканець Кривого Рогу наслідує мій приклад і переїде сюди.
 — Як ви потрапили на Майдан?
 — Майдан в моєму житті – це не випадково. Я ще до Майдану був активним патріотом. Тут, на Світловодщині, ми проводили патріотичні заходи. Зокрема, ініціювали та провели марш до річниці Куруківської битви, заходи до Дня української мови, Дня Державного прапору. Народ був зневірений, не впевнений у майбутньому. Тому потрібно було щось робити. Майдан – це виклик часу. Потрібно було відстоювати власну гідність, свободу, Україну. На Майдані я був з 1 грудня по 22 лютого. Приїхав як волонтер. Працював на кухні, чай розливав. Мою активність помітили. Вже пізніше я отримав таке собі місце «прописки» в Жовтневому палаці, ми його називали Палац Свободи. Там почала формуватися Кіровоградська сотня. Постало питання щодо керівника. Мене призначили комендантом цієї сотні.
 — Яка доля цієї сотні зараз?
 — Щодо київського Майдану, то вона розформована. До складу сотні входять справжні патріоти України. Ми постійно підтримуємо зв’язок. На випадок необхідності мобілізації, готові стати на захист України.
 — Отже, головою адміністрації ви стали завдяки Майдану?
 — Напевно, так. Але це призначення не є моє кар’єрною мрією. Майдан змінив тих, хто там був. Тепер ми повинні змінити країну на краще.
 — На сесії райради ви сказали, що є першим націоналістом, який став керівником району. Скажу більше, в районі ідеї націоналізму не популярні. До того ж, у нас є два села переселенців з Росії. Як Ви будете працювати в такій ситуації?
 — Гадаю, що зможу знайти порозуміння з жителям району незалежно від їх політичних вподобань чи етнічного походження. Повірте мені, людей хвилюють, в першу чергу, питання оформлення земельних паїв, людське, якщо можна так висловитися, ставлення до їх звернень, до них самих. Чиновник має стати помічником щодо вирішення цих питань. Це виклик — для мене особисто. Я готовий до нього. Розумію, що у мене мало часу. В країні відбуваються зміни, в тому числі, в структурі органів влади. Можливо, цієї осені зникнуть райдержадміністрації. Але це не привід, щоб просто досиджувати свій термін на посаді. Я буду реалізовувати свої плани. Моє завдання – дати іншу якість відносинам влади і громадян. Я планую й далі жити в районі і працювати саме тут. Важливим напрямком діяльності вважаю роботу з молоддю. Потрібно працювати на майбутнє.
 — Сьогодні село на Кіровоградщині, та й в Україні, вимирає. Молодь тікає в місто. Що потрібно зробити, щоб змінити цю тенденцію?
 — Єдиний годувальник на селі – це земля. Потрібно замкнути цикл: виростив – переробив – продав. Потрібно дослідити різні моделі розвитку сільського господарства. Це дасть розвиток сільському господарству, селу, перспективу людям.

Вадим Степанець

Джерело «Правдоруб»
2036     
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Информация

Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 17 дней со дня публикации.
Айхерб